Для моїх батьків

Пам'ятка для батьків

Хочу звернути Вашу увагу на організацію життя Вашої дитини, це полегшить Вам взаємне пізнання, вбереже від багатьох неприємностей у майбутньому і подарує години спілкування з близькою людиною. 

Отже, деякі практичні рекомендації.

1.   Будіть свою дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити Вашу посмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки, навіть якщо вчора попереджали.

2.   Не квапте. Уміння розраховувати час – Ваша задача, і якщо Вам це погано вдається, це не провина дитини.

3.   Не відправляйте дитину в школу без сніданку: до шкільного сніданку їй доведеться багато попрацювати.

4.   У жодному разі не прощайтеся, попереджаючи: «дивись не балуйся», «веди себе добре», «щоб сьогодні не було поганих оцінок» і т. ін. Побажайте дитині удачі, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів – у неї попереду важкий день.

5.   Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу питань, дайте розслабитися. Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо прагне поділитися чимось, не ігноруйте, не баріться, послухайте – це не займе багато часу.

6.   Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість сама.

7.   Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати прочухана, постарайтеся, щоб Ваша розмова з учителем відбувалася без дитини. До речі, завжди не зайве вислухати «обидві сторони» і не поспішати з висновками.

8.   Після школи не поспішайте сідати за уроки, необхідно дві, три години відпочинку (а в першому класі добре б години півтори поспати) для відновлення сил. Найкращий час для приготування уроків з 15 – ої до 17 – ої години.

9.   Не змушуйте робити всі уроки в один присід, після 15 – 20 хвилин занять необхідні 10 – 15 хвилинні «перерви». Краще, якщо вони будуть рухливими.

10. Під час приготування уроків не сидіть «над душею». Дайте дитині можливість працювати самій. Але вже якщо потрібна Ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка («не хвилюйся, все вийде», «розберімося разом», «я тобі допоможу»), похвала (навіть якщо не дуже виходить).

11.  У спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: «якщо ти зробиш, то…», деколи умови стають нездійсненними незалежно від дитини і Ви можете опинитися в дуже складній ситуації.

12.  Знайдіть протягом дня бодай півгодини, коли Ви будете належати тільки дитині, не відволікайтеся на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент важливіше всього її справи, турботи, радості і невдачі.

13.  Виробіть єдину тактику спілкування всіх дорослих у сім'ї з дитиною, свої розбіжності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без дитини. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом. Не вважайте зайвою літературу для батьків, там Ви знайдете багато корисного.

14.  Пам'ятайте, що протягом навчального є критичні періоди, коли вчитися складніше, швидше настає стомлення, знижена працездатність. Це: перші 4 – 6 тижнів для першокласників;

• 3 – 4 тижні для учнів 2 – 4 класів;

• кінець другої чверті;

• перший тиждень після зимових канікул;

• середина третьої чверті.

У ці періоди слід бути особливо уважними до стану дитини.

15.  Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане почування. Найчастіше це об'єктивні показники труднощів навчання.

16.  Врахуйте, що навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо «ти вже великий» 7 – 8 річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкаве прогладжування. Все це заспокоює їх, допомагає зняти напруження, що накопичилося за день, спокійно заснути. Намагайтеся не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати завтрашню контрольну і т.ін.

       Завтра новий день, і Ви повинні зробити все, щоби він був спокійним, гарним і радісним. Трошки напружившись, можна прожити його без нервування і нотацій.

Бажаю успіхів!

Золоті заповіді батькам

Шановні батьки! Давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо своїх дітей і бажаємо їм щастя. Ці рекомендації допоможуть вам швидше набути батьківської мудрості.

1.Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

2.Не сприймайте свою дитину як свою власність, не ростіть її для себе, не вимагайте від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.

3.Ніколі не навчайте тому,учомусамі не обізнані.

4.Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

5.Довіряйте дитині. Дозвольте робити власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.

6.Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любитимете її за будь-яких обставин.

7.Ніколи не давайте дитині негативних оцінкових суджень(«ти поганий», «ти брехливий», «ти злий»), оцінювати треба лише вчинки.

8.Намагайтеся впливати на дитину проханням — це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

9.Не ставтеся до дитини зневажливо.

10.Будьте послідовними у своїх вимогах.

11.Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими (друзями, однокласниками, сусідами), а порівнюйте лише з тим, якою вона була вчора і якою є сьогодні.

Завантажити   

Як визначити готовність дитини до школи

     Критерії психологічної готовності дитини до школи

     Соціально-психологічна готовність до школи:

• учбова мотивація (хоче йти в школу; розуміє важливість і необхідність учення; виявляє виражену цікавість до отримання нових знань);
• уміння спілкуватися з однолітками і дорослими (дитина легко вступає в контакт, неагресивний, уміє знаходити вихід з проблемних ситуацій спілкування, визнає авторитет дорослих);
• уміння прийняти учбове завдання (уважно вислухати, з потреби уточнити завдання).

     Розвиток шкільно-значущих психологічних функцій:

• розвиток дрібних м’язів руки (рука розвинена добре, дитина упевнено володіє олівцем, ножицями);
• просторова організація, координація рухів (уміння правильно визначати вище – нижче, вперед – назад, зліва – справа);
• координація в системі очей – рука (дитина може правильно перенести в зошит простий графічний образ – узор, фігуру – зорово сприйманий на відстані (наприклад, з книг);
• розвиток логічного мислення (здатність знаходити схожість і відмінності різних предметів при порівнянні, уміння правильно об’єднувати предмети в групи за загальними істотними ознаками);
• розвиток довільної уваги (здатність утримувати увагу на виконуваній роботі протягом 15-20 хвилин);
• розвиток довільної пам’яті (здібність до опосередкованого запам’ятовування: пов’язувати матеріал, що запам’ятовується, з конкретним символом /слово – картинка або слово – ситуація).

Вимоги, які пред’являє школа до розвитку мови дитини

• Уміння правильно вимовляти всі звуки мови і розрізняти їх на слух;
• Уміння вживати різні частини мови точно по сенсу;
• Уміння використовувати в мові синоніми, антоніми, іменники з узагальнюючим значенням;
• Уміння відповідати на питання і задавати їх;
• Уміння самостійно передавати зміст літературних текстів;
• Уміння складати розповіді про предмети (за планом, запропонованому дорослим, по картинці, по серії сюжетних картинок);
• Кругозір (уявлення дитини про світ достатньо розгорнене, розвинена пам’ять, увага, інші інтелектуальні здібності).